ЕФЕКТИВНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЯК МЕТОДУ ОЦІНКИ ПОВЕДІНКОВИХ ТА ЕМОЦІЙНИХ РЕАКЦІЙ ПОРІВНЯНО З ПОЛІГРАФОМ

Автор(и)

  • Олена Демчук Рівненський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України https://orcid.org/0000-0003-4974-3908

DOI:

https://doi.org/10.32782/forensic.science.2025.2.5

Ключові слова:

психологічна експертиза, стандартизовані методики, індивідуально-психологічні характеристики, психоемоційний стан

Анотація

У статті розглядається ефективність психологічної експертизи як альтернативного методу оцінки поведінкових та емоційних реакцій особи в умовах обмеженої доступності поліграфа. Психологічна експертиза передбачає комплексний аналіз когнітивних, емоційних і поведінкових проявів, що відображають внутрішній психоемоційний стан досліджуваного та виявляють специфіку його індивідуально-психологічних характеристик. Акцент зроблено на науково-методичному підґрунті експертного аналізу, який ґрунтується на поєднанні психодіагностичних методик, проєктивних тестів, клінічного інтерв’ю, спостереження й аналізу невербальної поведінки. Значну увагу приділено оцінюванню мікрореакцій, змінам інтонаційної структури мовлення, особливостям емоційної виразності та виявам психологічних захисних механізмів як маркерів достовірності повідомленої інформації. Порівняльний аналіз демонструє, що, на відміну від поліграфа, який фіксує переважно фізіологічні параметри, психологічна експертиза дає змогу досліджувати мотиваційну сферу, рівень тривожності, внутрішні конфлікти та способи їх подолання. Встановлено, що результати експертизи можуть успішно застосовуватися в криміналістиці для підвищення надійності показань, у судово-психологічних дослідженнях для з’ясування особливостей психоемоційного стану, у психологічному консультуванні для визначення внутрішніх ресурсів клієнта, а також у спортивній та освітній практиці з метою профілактики конфліктів та оптимізації міжособистісних взаємин. Психологічна експертиза є самостійним і перспективним інструментом, що може забезпечити високий рівень об’єктивності, валідності та практичної значущості отриманих результатів. Підкреслено, що перспективи розвитку психологічної експертизи полягають у вдосконаленні стандартизованих методик, інтеграції інноваційних цифрових технологій для фіксації невербальної поведінки та створенні єдиних критеріїв оцінювання достовірності результатів. Це відкриває можливості для міждисциплінарної взаємодії психологів, юристів і медиків, сприяє формуванню єдиної науково-практичної бази та підвищує авторитет психологічної експертизи як ефективного інструменту в різних сферах суспільної діяльності.

Посилання

1. Бондаренко О. Ф. Психологічна експертиза в судовій практиці: теорія і методика. Київ : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2018. 287 с.

2. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Сучасна психодіагностика: методи і проблеми застосування у судово-психологічній практиці. Харків : Право. 2019. 340 с.

3. Кочюбинський Ю. В. Особливості застосування поліграфа та психологічної експертизи в кримінальному процесі України. Вісник кримінального судочинства. 2020. № 2 (15). С. 45–53. https://doi.org/10.32850/vks.2020.15.5.

4. Максименко С. Д., Титаренко Т. М. Судова психологія : підручник. Київ : Каравела. 2021. 280 с.

5. Пінчук І. Ю. Актуальні проблеми розвитку судово-психологічної експертизи в Україні. Психологія і право. 2022. № 12 (3). С. 11–20. https://doi.org/10.17721/2227-7242.2022.3.2.

6. Шейко В. М., Кузьменко В. І. Методологія та організація наукових досліджень у психології. Харків : Основа. 2020. 220 с.

7. Brubacher S.P., Powell M.B. Best practices for forensic interviewing of children. Psychiatry. Psychology and Law. 2019. Vol. 26 (1). P. 1–17. https://doi.org/10.1080/13218719.2018.1535750.

8. Miller H.A., Archer R.P. MMPI-2 and MMPI-2-RF in forensic settings: Research findings and practice recommendations. Psychological Assessment. 2021. Vol. 33 (2). P. 111–126. https://doi.org/10.1037/pas0000976.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-18

Як цитувати

Демчук, О. (2025). ЕФЕКТИВНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЯК МЕТОДУ ОЦІНКИ ПОВЕДІНКОВИХ ТА ЕМОЦІЙНИХ РЕАКЦІЙ ПОРІВНЯНО З ПОЛІГРАФОМ. Судова експертиза, (2), 32–36. https://doi.org/10.32782/forensic.science.2025.2.5

Номер

Розділ

Статті