НЕЙРОВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ ТА ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/forensic.science.2026.3.3Ключові слова:
ЕЕГ, військовий стан, емоційне вигорання, асиметрія активізації півкуль, НейроКомАнотація
Були проведені електроенцефалографічні дослідження (ЕЕГ) співробітників ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» під час військового стану. Електроенцефалографічні дослідження (ЕЕГ) з використанням апаратно-програмного комплексу «НейроКом» виявили ознаки емоційного вигорання. Виявлено асиметрію активізації півкуль. Війна в Україні змушує людей боятися за своє життя і життя своїх близьких. Багато людей втратили своїх близьких, майно, багатьом довелося залишити свою країну. Усвідомлення небезпеки підвищує емоційну напругу. Втрата роботи, важкі умови праці, втрата друзів та родичів підвищують напругу ще більше. Спосіб реагування на важкі ситуації у житті, тобто сприйнятливість до стресових факторів, залежить від дитячої середи, середи матері ще до народження дитини, індивідуальної схильності, яка обумовлена особливостями нервової системи та спадковістю. Усі ці фактори взамопов’язані між собою. Частіше хронічний стрес виникає, якщо стресові фактори діють у комбінації (наприклад, мала заробітна плата, стихійне лихо та хвороба близької людини). Синдром вигорання – це прогредієнтна, специфічна відповідь на стрес, за якої швидко витрачаються біологічні ресурси людей. Вигорання виникає через тривалу емоційну напругу, незбалансоване навантаження та відсутність достатнього відновлення. Тому воно виникає у людей певних професій, людей, що навчаються (навчальне вигоряння), батьків (відсутність підтримки, догляд за дітьми, депривація сну), волонтерів, активістів, людей, на яких чиниться високий соціальний тиск (критика, страх засудження, тривалий догляд за хворим родичем, безперервні вимоги чи конфлікти в сім’ї, вимушена міграція в іншу країну). Дослідження вигоряння дає можливість виявити ранні ознаки його прояву, розробити відповідні заходи, спрямовані на запобігання розвитку емоційного вигорання ще до того, як воно стане вираженим. Тобто створення умов, за яких воно виникає набагато рідше або розвивається значно повільніше: зміни в робочому середовищі, профілактика міжособистісних конфліктів, поліпшення умов праці, раннє виявлення співробітників групи ризику, регулярний моніторинг (анонімне опитування) рівня стресу та вигоряння, аналіз джерел стресу на роботі.
Посилання
1. Freudenberger H. J. Staff burnout. J. Soc. Issues. 1974. Vol. 30. P. 59–65.
2. Maslach C., Leiter M. P. Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry. 2016. Vol. 15. P. 103–111.
3. Ungur A. P., Bârsan M., Socaciu A. I., Râjnoveanu A. G., Ionuț R., Goia L., Procopciuc L. M. A narrative review of burnout syndrome in medical personnel. Diagnostics. 2024. Vol. 14. P. 1971.
4. World Health Organization. Burn-out an occupational phenomenon: International classification of diseases. 2019.
5. Bayes A., Tavella G., Parker G. The biology of burnout: Causes and consequences. World J. Biol. Psychiatry. 2021. Vol. 22. P. 686–698.
6. Ciobanu A. M., Damian A. C., Neagu C. Association between burnout and immunological and endocrine alterations. Rom. J. Morphol. Embryol. 2021. Vol. 62. P. 13–18.
7. Membrive-Jiménez M. J., Gómez-Urquiza J. L., Suleiman-Martos N., Velando-Soriano A., Ariza T., De la Fuente-Solana E. I., Cañadas-De la Fuente G. A. Relation between burnout and sleep problems in nurses: A systematic review with meta-analysis. Healthcare. 2022. Vol. 10. P. 954.
8. Salvagioni D. A. J., Melanda F. N., Mesas A. E., González A. D., Gabani F. L., Andrade S. M. Physical, psychological and occupational consequences of job burnout: A systematic review of prospective studies. PLoS ONE. 2017. Vol. 12, e0185781.
9. Durning S. J., Costanzo M., Artino A. R., Dyrbye L. N., Beckman T. J., Schuwirth L., Holmboe E., Roy M. J., Wittich C. M., Lipner R. S., van der Vleuten C. Functional neuroimaging correlates of burnout among internal medicine residents and faculty members. Front. Psychiatry. 2013.
10. Golkar A., Johansson E., Kasahara M., Osika W., Perski A., Savic I. The influence of work-related chronic stress on the regulation of emotion and on functional connectivity in the brain. PLoS ONE. 2014. Vol. 9, no. 9.
11. Jovanovic H., Perski A., Berglund H., Savic I. Chronic stress is linked to 5-HT1A receptor changes and functional disintegration of the limbic networks. NeuroImage. 2011. Vol. 55, no. 1. P. 1178–1188.
12. Sandström A., Säll R., Peterson J., Salami A., Larsson A., Olsson T., Nyberg L. Brain activation patterns in major depressive disorder and work stress-related long-term sick leave among Swedish females. Stress. 2012. Vol. 15, no. 2. P. 503–513.
13. Savic I. Structural changes of the brain in relation to occupational stress. Cereb. Cortex. 2015. Vol. 25, no. 6. P. 1987–1999.
14. Blix E., Perski A., Berglund H., Savic I. Long-term occupational stress is associated with regional reductions in brain tissue volumes. PLoS ONE. 2013. Vol. 8, no. 6.
15. Van Luijtelaar G., Verbraak M., van den Bunt M., Keijsers G., Arns M. EEG findings in burnout patients. J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. 2010. Vol. 22, no. 2. P. 208–217.
16. Thibodeau R., Jorgensen R. S., Kim S. Depression, anxiety, and resting frontal EEG asymmetry: A metaanalytic review. J. Abnorm. Psychol. 2006. Vol. 115, no. 4. P. 715–729.
17. Gold C., Fachner J., Erkkilä J. Validity and reliability of electroencephalographic frontal alpha asymmetry and frontal midline theta as biomarkers for depression. Scand. J. Psychol. 2013. Vol. 54, no. 2. P. 118–126.
18. Van der Vinne N., Vollebregt M. A., van Putten M. J. A. M., Arns M. Frontal alpha asymmetry as a diagnostic marker in depression: Fact or fiction? A meta-analysis. NeuroImage Clin. 2017. Vol. 16. P. 79–87.
19. Debener S., Beauducel A., Nessler D., Brocke B., Heilemann H., Kayser J. Is resting anterior EEG alpha asymmetry a trait marker for depression? Neuropsychobiology. 2000. Vol. 41, no. 1. P. 31–37.
20. Gollan J. K., Hoxha D., Chihade D., Pflieger M. E., Rosebrock L., Cacioppo J. Frontal alpha EEG asymmetry before and after behavioral activation treatment for depression. Biol. Psychol. 2014. Vol. 99, no. 1. P. 198–208.
21. Gotlib I. H. EEG alpha asymmetry, depression, and cognitive functioning. Cogn. Emot. 1998. Vol. 12, no. 3. P. 449–478.
22. Golonka K., Mojsa-Kaja J., Gawlowska M., Popiel K. Cognitive impairments in occupational burnout: Error processing and its indices of reactive and proactive control. Front. Psychol. 2017. Vol. 8. P. 676.
23. Basharpoor S., Heidari F., Molavi P. EEG coherence in theta, alpha, and beta bands in frontal regions and executive functions. Appl. Neuropsychol. Adult. 2021. Vol. 28. P. 310–317.
24. Fischer M. H. F., Zibrandtsen I. C., Høgh P., Musaeus C. S. Systematic review of EEG coherence in Alzheimer’s disease. J. Alzheimers Dis. 2023. Vol. 91. P. 1261–1272.
25. Gurja J. P., Muthukrishnan S. P., Tripathi M., Sharma R. Reduced resting-state cortical alpha connectivity reflects distinct functional brain dysconnectivity in Alzheimer’s disease and mild cognitive impairment. Brain Connect. 2022. Vol. 12. P. 134–145.
26. Kim M. S., Park S., Park U., Kang S. W., Kang S. Y. Fatigue in Parkinson’s disease is due to decreased efficiency of the frontal network: Quantitative EEG analysis. J. Mov. Disord. 2024. Vol. 17. P. 304–312.
27. Lejko N., Larabi D. I., Herrmann C. S., Aleman A., Ćurčić-Blake B. Alpha power and functional connectivity in cognitive decline: A systematic review and meta-analysis. J. Alzheimers Dis. 2020. Vol. 78. P. 1047–1088.
28. Murias M., Swanson J. M., Srinivasan R. Functional connectivity of frontal cortex in healthy and ADHD children reflected in EEG coherence. Cereb. Cortex. 2007. Vol. 17. P. 1788–1799.
29. Xu P., Xiong X. C., Xue Q., Tian Y., Peng Y., Zhang R. Recognizing mild cognitive impairment based on network connectivity analysis of resting EEG with zero reference. Physiol. Meas. 2014. Vol. 35. P. 1279–1298.
30. Miljevic A., Bailey N. W., Murphy O. W., Perera M. P. N., Fitzgerald P. B. Alterations in EEG functional connectivity in individuals with depression: A systematic review. J. Affect. Disord. 2023. Vol. 328. P. 287–302.
31. Duan L., Duan H., Qiao Y., Sha S., Qi S., Zhang X. Machine learning approaches for MDD detection and emotion decoding using EEG signals. Front. Hum. Neurosci. 2020. Vol. 14. P. 284.
32. Markovska-Simoska S., Pop-Jordanova N., Pop-Jordanov J. Inter- and intra-hemispheric EEG coherence study in adults with neuropsychiatric disorders. Contrib. Maced. Acad. Sci. Arts. 2018. Vol. 39. P. 5–19.
33. Abe K., Tei S., Takahashi H., Fujino J. Structural brain correlates of burnout severity in medical professionals: A voxel-based morphometric study. Neurosci. Lett. 2022.
34. Savic I., Perski A., Osika W. MRI shows that exhaustion syndrome due to chronic occupational stress is associated with partially reversible cerebral changes. Cereb. Cortex. 2018. Vol. 28. P. 894–906.
35. Ribas V. R., Ribas R. G., Nobrega J. A. Pattern of anxiety, insecurity, fear, panic and/or phobia observed by quantitative electroencephalography (QEEG). Dement. Neuropsychol. 2018. Vol. 12. P. 264–271.
36. Attar E. T., Balasubramanian V., Subasi E., Kaya M. Stress analysis based on simultaneous heart rate variability and EEG monitoring. IEEE J. Transl. Eng. Health Med. 2021. Vol. 9, 2700607.
37. Yoder R. Evidence-based diagnosis of posttraumatic stress disorder using quantitative electroencephalography. Walden Dissertations and Doctoral Studies. 2020.
38. Moran J. K., Crombach A., Elbert A. The individual contribution of DSM-5 symptom clusters of PTSD,
life events, and childhood adversity to frontal oscillatory brain asymmetry in a large sample of active combatants. Biol. Psychol. 2017. Vol. 129. P. 305–313.
39. Shcherba N. Emotional burnout of secondary school teachers: Interpretation of a screening study in the context of inclusive education. Professional Pedagogics. 2024. Vol. 2 (29). P. 163–170.
40. Duffy F. H., Iyer V. G., Surwillo W. W. Clinical electroencephalography and topographic brain mapping. New York: Springer-Verlag. 1989. P. 238–242.
41. Schomer D. L., Lopes da Silva F. Niedermeyer’s electroencephalography: Basic principles, clinical applications, and related fields. 6th ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. 2010. 1296 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
