ЗНЕОСОБЛЕННЯ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/forensic.science.2026.4.1Ключові слова:
спеціальні знання, відомча незалежність, атестовані методики, допустимість доказів, рівність сторін, кодування експертизиАнотація
У статті комплексно проаналізовано знеособлення судового експерта як процесуально-криміналістичну категорію, що забезпечує об’єктивність і перевірюваність експертного висновку в кримінальному провадженні та захищає експерта від тиску. Знеособлення розглянуто як сукупність правових, організаційних і методичних гарантій, які усувають вплив особистості виконавця на результат дослідження і зменшують можливість адресного впливу на нього. На підставі наукових праць, КПК України, Закону України «Про судову експертизу», наказів Міністерства юстиції України, практики Верховного Суду та рішень ЄСПЛ виокремлено п’ять груп гарантій: інституційну відокремленість експертної установи, стандартизацію кваліфікації та методик, процесуальну ізоляцію від збирання матеріалів, юридичну відповідальність і змагальність досліджень. Порівняння з підходами ЄСПЛ засвідчило, що знеособлення не вимагає повної ізоляції експерта від державного апарату, але потребує відсутності об’єктивно виправданих сумнівів у його неупередженості. Обґрунтовано захисну функцію знеособлення: до розкриття особи виконавця зацікавлені особи не мають адресата для впливу, а перевірюваність результату знижує сенс такого впливу. За аналогією з практикою ЄСПЛ щодо анонімних і відсутніх свідків запропоновано модель кодування експертизи з п’яти елементів: випадковий код, захищене збереження відповідності між кодом і особою, підтвердження кваліфікації без імені, перевірка конфлікту інтересів, розкриття даних на запит сторони під час судового розгляду. Окрему увагу приділено асиметрії можливостей сторін обвинувачення та захисту. Знеособлення розглянуто не як применшення самостійності експерта, а як механізм, що переносить довіру з особи виконавця на перевірювану якість дослідження. Сформульовано пропозиції щодо уніфікації підстави залучення експерта, допиту експерта на досудовому етапі, вирівнювання можливостей сторін і кодування експертизи. Результати можуть бути використані в законотворчій діяльності та судово-експертній практиці.
Посилання
1. Бондаренко О. О. Залучення експерта до кримінального провадження. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2016. № 3 (74). С. 70–76.
2. Бондаренко О. О. Окремі питання використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2017. № 3 (78). С. 51–59. URL: https://visnyk.univd.edu.ua/index.php/VNUAF/article/view/42 (дата звернення: 16.10.2026).
3. Галушко А. В. Експерт як учасник кримінального провадження: теоретичний аспект. Право і суспільство. 2017. № 5. С. 237–243.
4. Демидова Є. Є. Деякі проблеми залучення судового експерта у кримінальному провадженні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2017. Вип. 46, т. 2. С. 84–87.
5. Крикунов О., Карпінська Н. Практика Європейського суду з прав людини щодо експертиз у кримінальному провадженні. Історико-правовий часопис. 2016. № 2 (8). С. 141–147.
6. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 16.10.2026).
7. Лихова С. Я., Романенко Р. Р. Роль судового експерта на стадії досудового розслідування. Юридичний вісник. 2023. № 2 (67). С. 216–220. DOI: https://doi.org/10.18372/2307-9061.67.17864.
8. Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо визнання доказів недопустимими. Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 2018 року по червень 2021 року / упоряд. В. В. Щепоткіна. Київ, 2021. 75 с.
9. Педос Ю. В. Участь експерта та спеціаліста у кримінальному провадженні : дис. ... д-ра філософії : 081 Право. МВС України, Харківський національний університет внутрішніх справ. Вінниця, 2026. 249 с.
10. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 31.07.2025 у справі № 991/2084/23 (провадження № 51-5047 км 24). URL: https://reyestr.court.gov.ua/ (дата звернення: 16.10.2026).
11. Про затвердження Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах : Наказ Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1431-11 (дата звернення: 20.10.2026).
12. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень : Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 (дата звернення: 20.10.2026).
13. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 (дата звернення: 16.10.2026).
14. Шайтуро О. П., Рибалко Г. С. Проблемні аспекти залучення експерта у кримінальному провадженні стороною захисту. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2024. Вип. 38. С. 208–214.
15. Шепітько В. Ю., Журавель В. А., Авдєєва Г. К. та ін. Інноваційні засади техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції : монографія / за ред. В. Ю. Шепітька, В. А. Журавля. Харків : Вид. агенція «Апостіль», 2017. 260 с.
16. Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom [GC] : Judgment of the European Court of Human Rights of 15 December 2011, Applications nos. 26766/05 and 22228/06. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-108072 (дата звернення: 20.10.2026).
17. Brandstetter v. Austria : Judgment of the European Court of Human Rights of 28 August 1991, Applications nos. 11170/84, 12876/87, 13468/87. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57683 (дата звернення: 16.10.2026).
18. Letinčić v. Croatia : Judgment of the European Court of Human Rights of 3 May 2016, Application no. 7183/11. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-162422 (дата звернення: 16.10.2026).
19. Snijders v. the Netherlands : Judgment of the European Court of Human Rights of 6 February 2024, Application no. 56440/15. URL: https://hudoc.echr.coe.int/?i=001-230706 (дата звернення: 20.10.2026).
20. Stoimenov v. the former Yugoslav Republic of Macedonia : Judgment of the European Court of Human Rights of 5 April 2007, Application no. 17995/02. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-80035 (дата звернення: 16.10.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


