СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДЕОЗАПИСІВ, СТВОРЕНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ DEEPFAKE

Автор(и)

  • Ольга Брендель Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України https://orcid.org/0000-0002-1723-0203
  • Костянтин Нікулін Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України https://orcid.org/0000-0002-0665-6313

DOI:

https://doi.org/10.32782/forensic.science.2026.4.4

Ключові слова:

deepfake, штучний інтелект, відеозапис, судова експертиза відео-, звукозапису, відеотехнічна експертиза, цифрова модифікація, покадровий аналіз, цифрові артефакти, машинне навчання

Анотація

У статті розглянуто сучасні можливості судово-експертного дослідження відеозаписів, створених або модифікованих із використанням технологій deepfake. Метою роботи є узагальнення сучасних підходів до виявлення ознак синтетичного формування та цифрової модифікації відеозаписів і визначення можливостей їх застосування в межах експертизи відео-, звукозапису. Визначено значення дослідження структури цифрового файлу, його метаданих, параметрів кодування й ознак повторного стиснення. Проаналізовано основні напрями виявлення ознак синтетичного формування та/або цифрової модифікації відеозображення, зокрема покомпонентний і покадровий аналіз, дослідження просторово-часової узгодженості рухів, візуально-структурних і частотних характеристик зображення. Оцінено можливості виявлення нестабільності контурів і рис обличчя, зміни текстури шкіри, локальних піксельних артефактів, порушень узгодженості рухів та явища facial feature drift. Окрему увагу приділено аналізу обличчя та тіла людини, виявленню цифрових артефактів і порушень узгодженості між сусідніми кадрами. Підкреслено значення аналізу послідовності кадрів, оскільки окремі артефакти можуть бути спричинені компресією, розмиттям або іншими процесами цифрової обробки. Розглянуто можливості комплексного дослідження відео- та аудіоряду, зокрема синхронності артикуляції та мовлення, а також акустичних характеристик синтетично згенерованого або клонованого голосу. Проаналізовано перспективи застосування алгоритмів машинного навчання для попереднього виявлення deepfake та наголошено на необхідності оцінювання їх результатів сукупно з іншими експертними ознаками. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до дослідження відеозаписів із метою встановлення конкретних ознак синтетичної генерації, монтажу або цифрової модифікації.

Посилання

1. Юртаєва К. Кримінологічний аналіз використання технології Deepfake: коли фейк стає злочином. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2021. № 1 (24). С. 31–42.

2. Ващук О. Проблеми достовірності фото- та відеодоказів воєнних злочинів в умовах розвитку deepfake-технологій. Криміналістика майбутнього: цифрові інновації, штучний інтелект, глобальні виклики та загрози : збірник матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. Одеса, 2026. С. 377–380. DOI: https://doi.org/10.32837/11300.33559

3. Гораш О. Кримінально-правові виклики та стратегії протидії зловживанням технологіями deepfake у сучасному цифровому просторі. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2026. Том 38, № 2 (Part ІI). С. 14–25. DOI: https://doi.org/10.32631/vca.2026.2.p2.02

4. Курман О. В. Переваги та проблемні питання використання штучного інтелекту при дослідженні цифрових слідів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2025. Вип. 90, Ч. 4. С. 297–302. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.4.42

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-18

Як цитувати

Брендель, О., & Нікулін, К. (2026). СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДЕОЗАПИСІВ, СТВОРЕНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ DEEPFAKE. Судова експертиза, (4), 29–36. https://doi.org/10.32782/forensic.science.2026.4.4

Номер

Розділ

Статті