СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДИСГРАФІЇ: МІКРООЗНАКИ ПИСЬМА ТА НЕЙРОФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКСПЕРТНОГО АНАЛІЗУ

Автор(и)

  • Олена Савчук Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України https://orcid.org/0009-0006-3713-4741

DOI:

https://doi.org/10.32782/forensic.science.2026.4.20

Ключові слова:

дисграфія, почеркознавча експертиза, ознаки почерку, писемно-рухова навичка, криміналістична діагностика

Анотація

У статті висвітлено проблемні питання почеркознавчої інтерпретації дисграфії як чинника, що істотно змінює графічну структуру рукописного тексту та впливає на результати ідентифікаційного й діагностичного дослідження. Актуальність роботи пов’язана з необхідністю підвищення обґрунтованості експертної оцінки рукописних текстів, виконаних за умов порушення автоматизації писемно-рухових навичок, а також у зв’язку з відсутністю цілісної методичної моделі диференціації та інтерпретації проявів дисграфії, індивідуальної варіативності почерку, навмисної зміни власного почерку та наслідування почерку іншої особи. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад застосування нейрофункціональної моделі судово-почеркознавчого дослідження записів з ознаками дисграфії. Методологічну основу становлять методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, системно-структурний і функціональний підходи, а також криміналістична інтерпретація ознак почерку з урахуванням відомостей про нейропсихологічні механізми письма. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні дисграфії як прояву дезорганізації нейромоторної системи письма та визначенні взаємозв’язку між почерковими ознаками, механізмами їх формування й діагностичним значенням. Показано, що порушення графемного програмування, кінематичного виконання, сенсомоторного контролю та просторової організації письма зумовлює комплекс стійких ознак, характерних для дисграфічного профілю почерку. Особливу увагу приділено необхідності комплексної оцінки графічних, координаційних і просторових характеристик рукописного тексту в їх взаємозв’язку. Встановлено, що діагностично важливими виступають стабільні поєднання ознак, а не окремі поодинокі незвичності виконання. Такий підхід сприяє диференціації природних, патологічних і навмисних змін почерку та знижує ризик помилкової ідентифікації виконавця. Практичне значення полягає у можливості використання результатів роботи для вдосконалення теоретико-методичних засад судової почеркознавчої експертизи, підвищення об’єктивності й обґрунтованості висновку експерта.

Посилання

1. American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5). Arlington, VA : American Psychiatric Publishing, 2013.

2. Quinlan T., Berninger V. Past, present and future contributions of cognitive writing research to cognitive psychology. Journal of Writing Research. 2012. Vol. 4 (3). P. 333–347. DOI: https://doi.org/10.17239/jowr-2013.04.03.5

3. Nicolson R. I., Fawcett A. J. Developmental dyslexia, learning and the cerebellum. Journal of Neural Transmission. Supplementum. 2005. No. 69. P. 19–36. URL: https://www.researchgate.net/publication/7413802 (дата звернення 17.06.2026).

4. Zoccolotti P., Friedmann N. From Dyslexia to Dyslexias, from Dysgraphia to Dysgraphias, from a Cause to Causes: A Look at Current Research on Developmental Dyslexia and Dysgraphia. Cortex. Journal Devoted to the Study of the Nervous System and Behavior. 2010. Vol. 46. P. 1211–1215. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cortex.2010.09.003

5. Tal-Saban M., Weintraub N. Motor functions of higher education students with dysgraphia. Res Dev Disabil. 2019. Vol. 94. Art. 103479. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ridd.2019.103479.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-18

Як цитувати

Савчук, О. (2026). СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДИСГРАФІЇ: МІКРООЗНАКИ ПИСЬМА ТА НЕЙРОФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКСПЕРТНОГО АНАЛІЗУ. Судова експертиза, (4), 153–160. https://doi.org/10.32782/forensic.science.2026.4.20

Номер

Розділ

Статті