ПОЧЕРКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИ ШИЗОФРЕНІЇ: ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Анотація

У статті досліджується взаємозв’язок психічних розладів, зокрема шизофренії, та індивідуально-почеркових особливостей людини, а також його значення для судово-почеркознавчої експертизи. Розглянуто психоневрологічні механізми, що впливають на графомоторну діяльність, включно з порушеннями когнітивних, моторних і регуляторних функцій. Проаналізовано історичні та сучасні напрями досліджень, зокрема застосування цифрового та кількісного аналізу почерку для виявлення характерних графомоторних змін у пацієнтів із психічними розладами. Показано, що ці зміни включають зниження швидкості письма, нерівномірність рухів, підвищену фрагментарність графічних елементів і коливання тиску письмового інструмента, що відображає порушення психомоторної регуляції. Стаття підкреслює, що графомоторні показники можуть виступати додатковими індикаторами психічного стану та бути корисними для підвищення об’єктивності й доказової цінності судово-почеркознавчої експертизи. Наголошується на необхідності комплексного міждисциплінарного підходу, який інтегрує психіатричні, нейропсихологічні та криміналістичні методи для оцінки почерку осіб із психічними порушеннями.