ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЧЕРКУ З ОЗНАКАМИ ДИСГРАФІЇ У СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧІЙ ЕКСПЕРТИЗІ

Анотація

У статті досліджено особливості почерку осіб із дисграфією в контексті судово-почеркознавчої експертизи. Розглянуто вплив мовних, психологічних та психопатологічних чинників на формування рукописного тексту та його писемні (графічні) характеристики. Встановлено, що дисграфія є складним багатокомпонентним порушенням письмової діяльності, яке формується внаслідок взаємодії мовних, когнітивних, моторних і психологічних механізмів та істотно впливає на структуру почерку і стабільність його ознак у часі. Проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення дисграфії, її класифікації, поширеності та коморбідності з розладами нервового розвитку, зокрема дислексією, розладами аутистичного спектра та синдромом дефіциту уваги і гіперактивності. Окрему увагу приділено тому, як зазначені стани ускладнюють формування графомоторних навичок і впливають на індивідуальні особливості письма. Визначено основні труднощі судово-експертного дослідження рукописів осіб із дисграфією, серед яких – висока варіативність почерку, нестабільність і флуктуація графічних ознак, поєднання мовних і моторних порушень, а також відсутність достатньо стандартизованих методик і єдиних критеріїв оцінювання. Підкреслено, що ці фактори значно ускладнюють процес ідентифікації особи за рукописним текстом. Особливу увагу приділено мовним механізмам формування дисграфії, зокрема фонетико-фонематичним, лексико-граматичним і синтаксичним порушенням, що безпосередньо впливають на графічну організацію письма. Розглянуто психологічні аспекти, пов’язані з порушенням зорово-просторових уявлень, недостатністю моторного програмування та міжаналізаторної взаємодії, що формують нестійкі патерни письмової діяльності. Окреслено значення комплексного підходу до аналізу почерку, який поєднує судово-почеркознавчі, психолого-педагогічні та нейропсихологічні методи дослідження. Обґрунтовано необхідність розроблення адаптивних методик експертного аналізу, що враховують особливості письма осіб із порушеннями розвитку, а також підготовки експертів до роботи з подібними об’єктами дослідження. Підкреслено перспективи використання цифрових технологій та комп’ютерного аналізу почерку для підвищення точності експертних висновків. Запропоновано подальші дослідження, спрямовані на створення уніфікованих критеріїв оцінки графічних ознак в осіб із дисграфією.