ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ УСТАНОВ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ: ПІДСТАВИ, ПРОЦЕДУРА ТА ГАРАНТІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/forensic.science.2026.3.1Ключові слова:
судовий експерт, дисциплінарна відповідальність, дисциплінарний проступок, ЦЕКК, професійна незалежність, судово-експертна діяльністьАнотація
У статті розглядається дисциплінарна відповідальність судових експертів органів Міністерства юстиції України як спеціальний правовий механізм, за допомогою якого має бути гарантована якість судово-медичної експертизи та водночас забезпечена професійна незалежність експерта. Актуальність проблеми полягає в тому, що висновок судового експерта використовується в кримінальному, цивільному, господарському й адміністративному судочинстві як джерело спеціальних знань; отже, неналежне виконання експертом професійних обов’язків може вплинути на докази, права учасників провадження та довіру до правосуддя. Водночас дисциплінарний контроль не повинен перетворюватися на засіб адміністративного тиску або непрямого перегляду змісту експертного висновку. Метою статті є встановлення правової природи, підстав, процедури та гарантій дисциплінарної відповідальності судових експертів установ Міністерства юстиції України в умовах нового у 2025 році перерегулювання діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України. Дослідження базується на формально-правовому, системно-структурному, доктринальному та порівняльно-правовому підходах. Ці методи дали змогу автору проаналізувати законодавство, нормативні акти, судову практику та наукові позиції щодо питання юридичної відповідальності судового експерта. Обґрунтовано, що дисциплінарну відповідальність судового експерта не можна ототожнювати із загальною трудовою дисципліною, оскільки вона пов’язана зі спеціальним професійним статусом експерта як носія спеціальних знань. Доведено необхідність чіткого розмежування дисциплінарного проступку та професійної помилки, процесуальної незгоди сторони з висновком, кримінального правопорушення, адміністративного правопорушення та цивільного делікту. Сам факт незгоди з висновком експерта не може бути самостійною підставою для дисциплінарного стягнення. Для цього необхідно встановити конкретне порушення професійного обов’язку, передбаченого законом або спеціальним нормативним актом. Особлива увага приділяється процесуальним гарантіям експерта – праву бути поінформованим про суть позовних вимог, ознайомлюватися з матеріалами, надавати пояснення, заявляти клопотання, брати участь у засіданні, користуватися допомогою представника й оскаржувати рішення дисциплінарного органу. Запропоновано оцінювати дисциплінарну відповідальність за чотирма критеріями: законність підстав, процесуальна добросовісність, обмеження предмета розгляду та пропорційність стягнення. Належна дисциплінарна процедура не послаблює, а, навпаки, зміцнює незалежність судового експерта, оскільки захищає професію від нечесності, а самого експерта – від свавільного впливу.
Посилання
1. Верховний Суд. Постанова від 21.03.2023 у справі № 640/4642/21. URL: https://protocol.ua/ua/postanova_kas_vp_vid_21_03_2023_roku_u_spravi_640_4642_21_1/ (дата звернення: 13.06.2026).
2. Верховний Суд. Постанова від 27.02.2025 у справі № 120/3831/24. URL: https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=125483389 (дата звернення: 13.06.2026).
3. Господарський процесуальний кодекс України : Кодекс України від 06.11.1991 № 1798-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1798-12 (дата звернення: 13.06.2026).
4. Дзюбак К. Питання юридичної відповідальності експерта в галузі права. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2023. Т. 33, № 4. С. 99–110. DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.4.2023.07.
5. Закарпатський окружний адміністративний суд. Рішення від 29.03.2024 у справі № 260/310/24. URL: https://zakononline.ua/court-decisions/show/118109620 (дата звернення: 13.06.2026).
6. Кодекс адміністративного судочинства України : Кодекс України від 06.07.2005 № 2747-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2747-15 (дата звернення: 13.06.2026).
7. Кодекс законів про працю України : Кодекс України від 10.12.1971 № 322-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/322-08 (дата звернення: 13.06.2026).
8. Кравченко О. А. Види юридичної відповідальності судового експерта в Україні. Право та державне управління. 2015. № 2 (19). С. 69–72. URL: https://pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2015/16.pdf (дата звернення: 13.06.2026).
9. Кримінальний кодекс України : Кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2341-14 (дата звернення: 13.06.2026).
10. Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/4651-17 (дата звернення: 13.06.2026).
11. Нестеренко С., Стулов О. Правовий статус судового експерта: актуальні проблеми регламентації. Криміналістика і судова експертиза. 2020. Вип. 65. С. 82–89. DOI: https://doi.org/10.33994/kndise.2020.65.08
12. Ніколайчук Т., Біла А., Соломаха Ю. Щодо правового захисту судового експерта: між деклараціями і реальністю. Криміналістика і судова експертиза. 2025. Вип. 70. С. 231–243. DOI: https://doi.org/10.33994/kndise.2025.70.18.
13. Окружний адміністративний суд міста Києва. Рішення від 02.08.2022 у справі № 640/4642/21. URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/105832895/ (дата звернення: 13.06.2026).
14. Остропілець В. Р. Правове забезпечення судово-експертної діяльності: сучасний аспект. Архів кримінології та судових наук. 2020. № 1. С. 120–128. DOI: https://doi.org/10.32353/acfs.1.2020.10.
15. Питання діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України : наказ Міністерства юстиції України від 06.05.2025 № 1224/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0693-25 (дата звернення: 13.06.2026).
16. Порядок проведення Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України атестації судових експертів : затв. наказом Міністерства юстиції України від 06.05.2025 № 1224/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0694-25 (дата звернення: 13.06.2026).
17. Порядок розгляду Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів : затв. наказом Міністерства юстиції України від 06.05.2025 № 1224/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0695-25 (дата звернення: 13.06.2026).
18. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень : наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0705-98 (дата звернення: 13.06.2026).
19. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/4038-12(дата звернення: 13.06.2026).
20. Сташевська І. В., Мартинова Л. В. Реалізація гарантій незалежності судового експерта в контексті його матеріального і соціального забезпечення: сучасний стан. Право і суспільство. 2022. № 1. С. 195–205. DOI: https://doi.org/10.32842/2078-3736/2022.1.28.
21. Суржан Б. П. Юридична відповідальність судового експерта у світлі судової реформи. Криміналістичний вісник. 2018. Т. 30, № 2. С. 46–54. DOI: https://doi.org/10.37025/1992-4437/2018-30-2-46.
22. Целуйко М., Усенко О. Відповідальність судового експерта: аналіз та правові підходи. Криміналістика і судова експертиза. 2025. Вип. 70. С. 341–350. DOI: https://doi.org/10.33994/kndise.2025.70.25.
23. Цивільний процесуальний кодекс України : Кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1618-15 (дата звернення: 13.06.2026).
24. Чернівецький окружний адміністративний суд. Рішення від 12.03.2025 у справі № 600/4783/24-а, документ № 125820214. URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/125820214/ (дата звернення: 13.06.2026).
25. Dror I. E. Cognitive and human factors in expert decision making: Six fallacies and the eight sources of bias. Analytical Chemistry. 2020. Vol. 92, No. 12. P. 7998–8004. DOI: https://doi.org/10.1021/acs.analchem.0c00704.
26. Dror I. E., Pierce M. L. ISO standards addressing issues of bias and impartiality in forensic work. Journal of Forensic Sciences. 2020. Vol. 65, No. 3. P. 800–808. DOI: https://doi.org/10.1111/1556-4029.14265.
27. Hbur L., Artemenko O. Administrative responsibility for offences related to expert activity in Ukraine. Law. Human. Environment. 2021. Vol. 12, No. 4. P. 108–116. DOI: https://doi.org/10.31548/law2021.04.14.
28. O’Brien É., Nic Daeid N., Black S. Science in the court: Pitfalls, challenges and solutions. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 2015. Vol. 370, No. 1674. Article 20150062. DOI: https://doi.org/10.1098/rstb.2015.0062.
29. Roberts P. Paradigms of forensic science and legal process: A critical diagnosis. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 2015. Vol. 370, No. 1674. Article 20140256. DOI: https://doi.org/10.1098/rstb.2014.0256.
30. Saks M. J., Koehler J. J. The coming paradigm shift in forensic identification science. Science. 2005. Vol. 309, No. 5736. P. 892–895. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1111565
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


