РОЗВИТОК, ВДОСКОНАЛЕННЯ І ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ КОРОТКИХ ЗАМИКАНЬ НА ПРОВІДНИКАХ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ПОЖЕЖ

Анотація

У статті висвітлено актуальність проблеми встановлення причинно-наслідкового зв’язку між пожежею і коротким замиканням провідників, що пов’язано зі статистикою пожеж у приміщеннях з електропроводкою та електричним устаткуванням. Зазначено, що електричні провідники є одним із небагатьох носіїв слідової інформації, які залишаються після нищівної дії пожежі завдяки порівняно високій температурі плавлення металу. Простежено еволюційний шлях розвитку експертизи з дослідження коротких замикань на провідниках, вилучених із місць пожеж, від її заснування до експертного сьогодення. Показано конструктивний вплив критичного підходу й узагальнення досвіду експертної практики на розвиток і зміни методичного забезпечення експертних досліджень оплавлень коротких замикань. Розгорнуто основні принципи та підходи до проведення дослідження оплавлень коротких замикань на провідниках відповідно до останніх затверджених методик. Розглянуто проблему спірної достовірності ряду положень наявних методик щодо встановлення прямого або зворотного причинно-наслідкового зв’язку між пожежею та коротким замиканням на електричних провідниках. Вказано на некоректність прямої прив’язки структури металу оплавлення КЗ до пожежі. Наголошено на важливості врахування впливу відпалу на структуру оплавлень короткого замикання в умовах пожежі з метою уникнення помилок в оцінці цієї структури і, як наслідок, формування неправильного загального висновку. На прикладі випадків з експертної практики представлено певні нестиковки існуючих методичних постулатів щодо причинно-наслідкового зв’язку між рядом структурних ознак металу оплавлення КЗ і перебігом змін параметрів навколишнього середовища в умовах реальної пожежі. Акцентовано увагу на необхідності поглибленого підходу до теоретичного фундаменту цього напряму досліджень в аспекті аналізу й оцінки металографічних досліджень, процесів направленої кристалізації, росту та формування зерна тощо. Наголошено на обов’язковості комплексного підходу до вирішення експертних задач зі встановлення причини пожежі. Висловлено стурбованість ризиками спрощеного підходу, за якого оцінка структури на етапі формування остаточного висновку зводиться до формального порівняння геометрії зерен досліджуваного зразка із цими ознаками на «еталонних» зображеннях, а не є наслідком глибокого ретельного аналізу з урахуванням зовнішніх факторів, виявлених під час огляду місця пожежі, законів кристалізації на досліджуваному оплавленні КЗ тощо. Запропоновано практичні поради з вирішення питань під час зазначених експертних досліджень для досягнення їх повноти й достовірності.